Огляд¶
Вступ¶
Легко знаходите цифрові фотографії у разі потреби? Можливо вам доводиться витрачати більше часу на блукання вмістом жорсткого диска вашого комп’ютера та сховищами файлів, ніж ви б того хотіли? Маєте системне бачення щодо визначення і спостереження за даними щодо вмісту ваших фотографій? Якщо ви заробляєте на життя фотографією, чи містять ваші знімки відомості щодо авторських прав та адрес, за якими можна з вами зв’язатися? Можливо, ваші знімки потрапляють у обіг зовсім незахищеними? Бажаєте, щоб ваші онуки насолоджувалися фотографіями, знятими вами вчора? Як ви забезпечуєте резервування та цілісність ваших даних? Як ви готуєтеся до зміни вашого комп’ютера, жорсткого диска, програмного забезпечення, операційної системи? Що ви думаєте про способи керування вашими зображеннями і відео на новому обладнанні та у новому програмному середовищі?
Визначення¶
Керування цифровою власністю (Digital Asset Management або DAM) позначає будь-яку зі стадій процесу після створення знімка, від отримання даних на ваш комп’ютер, аж до остаточного відбитка або сховища даних. Всі, хто знімає, сканує або зберігає цифрові фотографії, користуються певною схемою DAM, але більшість з нас робить це несистематично і неефективно.
Загальне визначення керування цифровою власністю:
Керування цифровою власністю — це процес отримання, створення покажчика, категоризації, убезпечення, пошуку, перетворення, об’єднання та експортування даних, які є цінними у грошовому або культурному вимірі.
І, оскільки це нам ще знадобиться, інше важливе визначення:
Метадані визначають як дані щодо даних. Метадані є додатковими даними, які містять відомості або документацію щодо інших даних, якими керує програма або середовище.
У цьому підручнику ми розуміємо під словом «метадані» усі дані щодо зображення та пов’язаного із ним файла.
Керування цифровою власністю і digiKam¶
У цьому розділі підручника, пропонуємо вам інструмент і практичні поради щодо того, як зберегти до файла, знайти, захистити та повторно використати фотографії, з акцентом на найкращих методиках роботи для цифрового фотографа, що працює з програмою digiKam. Ми поговоримо про отримання, перейменування, бракування, групування, створення резервних копій, визначення оцінок, створення міток, архівування, оптимізацію, супровід та експортування файлів зображень.
У digiKam передбачено підтримку більшості завдання з керування цифровими даними шляхом надання користувачів унікального і повного набору інструментів, які можна застосовувати до баз даних програми та пов’язаних із ними файлів у вашій збірці. Це полегшує виконання більшої частини завдань DAM. digiKam виконує завдання швидко і прозоро. Програма спирається на відкриті стандарти, вона не обмежить ваші можливості певною платформою чи програмою, але надасть вам всі можливості для швидкого керування і пошуку ваших фотографій, а також для переходу, якщо у вас виникне таке бажання, на будь-яку іншу платформу, програму, систему без втрати жодного з результатів вашої роботи. У digiKam передбачено можливості, що роблять програму придатною до використання звичайними користувачами, ентузіастами та професіоналами.
Інструмент розширеного пошуку digiKam при пошуку декількох записів у базі даних за властивостями фотографій¶
Можливість створення точних копій є однією з ключових відмінностей між зберіганням зображень на плівці і зберіганням зображень на цифрових носіях. Цифрові зображення можна скопіювати точно, тому ви можете створити будь-яку кількість оригіналів зображення. Зображення ж на плівці завжди залишатиметься єдиним оригіналом. Рівень будь-яких копій такого зображення завжди буде трохи нижчим на оригінал, крім того, і оригінали, і копії на плівці швидше чи повільніше старіють і зрештою зникають. Єдиним способом збереження зображень на плівці у «вічно новому» стані є створення їхньої цифрової копії. Це також єдиний шлях захисту цих зображень від всіх можливих загроз їх якості.
Дехто може зауважити, що цифрові носії даних також не вічні. Фактично, строк придатності деяких сучасних носіїв цифрових даних може навіть бути коротшим за строк придатності багатьох типів плівки. Але ви можете зробити строк придатності носіїв цифрових даних необмеженим, якщо періодично створюватимете копії цифрових зображень кожного року, кожні 5 або 10 років або тоді, коли це буде потрібно. Ви також можете зберігати принаймні 2-3 копії цих файлів, бажано на різних фізичних носіях у різних місцях. Ось у такий спосіб цифрові зображення можна архівувати і захисти від старіння, полум’я та води у спосіб, який просто неможливий для зображень на плівці. Отже переваги і недоліки цифрового зберігання зображень можна висловити формулою: якщо ви втратили цифрові знімки/дані, причиною цього є лише ваше власне нехлюйство.